Пам’ять про героїв житиме вічно

Минуло вже десять років з того часу, коли вніч з 11 на 12 липня 26-літній пожежний державної пожежної частини №4 по охороні ВАТ„Оріана” старший сержант внутрішньої служби Володимир Марущак зазнав серйозних травм під час ліквідації аварійної ситуації в корпусі 545 тодішнього ВАТ ”Оріана”. За вмілі та рішучі дії, проявлену мужність та героїзм у відповідності до Указу Президента Володимира Марущака було нагороджено орденом „За мужність” 3-го ступеня (посмертно) і присвоєно звання прапорщик внутрішньої служби. На знак вшанування пам’яті про мужнього вогнеборця на будинку, де проживав Володимир Марущак було встановлено меморіальну дошку, а щорічно рятувальники проводять обласні змагання з пожежно-прикладного спорту, присвячені пам’яті героя-пожежного. В Головному управлінні МНС в області відбулися заходи з нагоди вшанування пам’яті героя-пожежника.

Вшанувати пам’ять загиблого Володимира Марущака зібралися колеги-рятувальники і родина. В храмі Успення Пресвятої Богородиці відбулася поминальна панахида за упокій душі трагічно загиблого вогнеборця. Далі в ході поминальних заходів керівництво Головного Управління МНС в області, колеги-рятувальники, родина Марущака, відвідали могилу та здійснили покладання вінків та квітів на могилу Володимира Марущака. Колишній начальник ЗДПО-1 по охороні ВАТ „Оріана” Петро Кінаш, де проходив службу Володимир Марущак, з болем згадував ту тривожу ніч, коли трапилася ця страшна подія. Командир відділення ДПЧ-4 по охороні ВАТ „Оріана” Богдан Драгомирецький, котрий знаходився на чергуванні згадує події того дня наче це все відбулося вчора. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять про загиблого товариша.  

Заходи з нагоди вшанування світлої пам’яті кавалера ордена „За мужність” пройшли і біля будинку , в якому він проживав. Колеги по роботі говорили про те, що час не зменшує болю втрати, адже пішов із життя у розквіті сил молодий, енергійний, сповнений планів на майбутнє, якому ще жити і жити, радіючи кожному новому дню. Для Віталії Марущак, дружини Володимира Марущака, такі вшанування – незаперечний доказ пам’яті про її чоловіка, який загинув при виконанні службового обов’язку. Минають роки, але вічною, зазначає Віталія,  залишається людська вдячність рятувальників до  свого бойового товариша, який, рятуючи життя інших, заплатив надто високу ціну – власне життя.  

Центр пропаганди ГУ МНС

                        в Івано-Франківській області